Олександр Сокуров у Великому театрі

25, 26, 27 і 28 квітня 2007 року в Великому театрі відбудуться прем'єрні покази опери Мусоргського «Борис Годунов» у постановці знаменитого кінорежисера Олександра Сокурова.

Це перший масштабний театральний проект режисера, який з самого початку тридцятирічної кар'єри зарекомендував себе не тільки прихильником програмної музики, і опери зокрема, а й знавцем такої. У 2003 році Сокуров отримав пропозицію, від якої не зміг відмовитися: Мстислав Ростропович запрошував поставити з ним «Хованщина» у La Skala. Виник проект навіть дилогії. На жаль, міланську оперу через реконструкцію будівлі спіткали фінансові негаразди, формально ідея відкладена на сезон 2008 року.

Робота над «Борисом Годуновим» публічно проявилася вперше в лютому 2004 року, коли в «Зимовій галереї» Петербурга відбулася персональна виставка художника Юрія Купера. Демонструвалися ескізи до майбутнього фільму Олександра Сокурова «Сонце» (дебют Купера в кіно), а також ескізи пари декорацій і одного костюма до «Годунову».

У тому ж лютому, до днів пам'яті Пушкіна, Сокуров представив у переповненому Малому залі Петербурзької філармонії унікальну постановку – вперше в єдиній дії прозвучали маленька трагедія «Моцарт і Сальєрі» і Реквієм Моцарта. Виконавцями стали Леонід Мозговий, ансамбль «Солісти Санкт-Петербурга», камерний хор «Россіка», виконували соло Ольга Кондіно, Злата Буличова, Євген Акімов і Геннадій Беззубенков.

У жовтні 2005 року для Великого залу Петербурзької Філармонії Сокуров поставив концерт «Північні сади», в якому звучали твори Мусоргського, Рахманінова, Глінки, Чайковського, Соловйова-Сєдого і Кирила Молчанова. Обидва ці проекту можна розглядати як підготовку кінорежисера до роботи над великою оперою. Що стосується ідейної складової вистави – а Сокуров наполягає на тому, що це в першу чергу спектакль, і він «більше, ніж опера», то в самому загальному плані «Борис Годунов» – продовження роздумів режисера про людський під володарях.

Тема виникла ще в неігрових фільмах Сокурова «Соната для Гітлера» (1979/89) і «Радянська елегія» (1989) – багатьом пам'ятний довгий кадр мовчазного у глибокій задумі Бориса Єльцина. В ігровому кіно всім відомі перші три фільми задуманої режисером тетралогії про владу – «Молох» (1999), «Телець» (2001) і «Сонце» (2005). Немає сумніву, що в «Борисі Годунові» відгукнуться відомі за багатьма фільмами Сокурова його думки про Росію, її історії, долі і призначення у світі.

Комментарии и пинги к записи запрещены.

Комментарии закрыты.